Я тоже в последнее время часто пишу стихи, вернее сказать, пытаюсь.
Первая проблема, с которой я столкнулась - иногда приходит вдохновение, душа просто летает от мысли, а в словах это выразить ну никак нельзя
Но мне кажется, уже есть кое-какой прогресс.
Вот, решила выложить один из своих стихов. Он, правда, на украинском, все-таки, больше люблю его, чем русский, поэтому и пишу на нем.
***
Кожного ранку вирішую жити
Кожного вечора знову тікаю
В край, де небачені мрії панують
Сни загадкові до себе скликаю.
Чи на прозріння таємне чекаю,
Чи міражем затуманені очі,
Світло, звернися до мене, благаю,
Сумніви знищ, що темніші за ночі.
Місячним світлом гаптовані думки
Зоряним сріблом ясно розшиті.
Роздуми темні з повік проганяють,
Піснею образів тихо повиті.
***